Квітна Неділя, 2020 

Слава Ісусу Христу!

Дорогі у Христі!

   У Старому Завіті в псалмах постійно відчуваємо прославлювання Господа Бога. Майже кожний псалм вчить нас, щоб ми нашими словами славили Бога та уникали того, що Богові неприємне. У псалмі 9 читаємо: „Буду славити Тебе Господи, всім серцем моїм, розповідатиму про всі чудеса Твої.” З черги у 33 псалмі на початку читаємо: „Благослови душе моя Господа....”, а в 144 псалмі ось так Давид співає про Бога: „Хвалитиму Тебе, Боже мій, Царю мій, і буду благословити ім`я твоє повік і повік-віки.” Старозавітня людина мала переконання, що за все треба дякувати Богові. В Ньому бачила того, який постійно провадить. І тоді коли досвідчувала добра, але також і тоді коли приходили погані дні. Також ставали і молилися. Можливо в якийсь спосіб ставляли важкі питання, але розуміли, що Він Господь. І навіть з чогось поганого хоче вивести якесь добро. І хоч сьогодні може бути погано, то завтра Бог може все поміняти.

Сьогодні в нашій парафії за звичайним порядком мало бути завершення парафіяльнх реколекцій. Мала бути сповідь, багато людей. А так справді маємо самі обмеження, інші обставини, які в нічим нам не пригадують, що приходить велике свято.  

Події нашої щоденності показують, що однак Паном нашого життя є Господь Бог. Наше життя в його руках. Він нас так провадить, що від непевності, страху переходимо до надії. Він є світлом на наступні дні тижня. Сьогодні Ісус Христос вїжджає до Єрусалиму. Приходить до людей, приносить надію. Чимало осіб в Єрусалимі сподівалося, що Христос оздоровить хворих, буде діяти чуда – як воскресіння Лазаря про яке вчора ми читали, а ще інших попровадить до політичної перемоги. Так, різні були сподівання, але всі очікували Його з радістю. І саме вітають його словами – Благословенний той, хто йде в ім`я Господнє! – як читаємо в євангелії від св. Івана.

Ми також хочемо Його привітати, ми також хочемо бачити в Ньому того, який підносить нас з наших гріхів, який показує, що Він є добрий і такого добра маємо бажати для себе. Він є одночасно тим,  який просить нас, щоб ми не тратили надії, тому що терпіння, страждання проходить, а надія є вічна.

Дорогі у Христі!

Можливо нині неодному, неодній нашим парафіянам приходить на думку: я хотів, я хотіла би бути у Церкві, особливо в тих днях, посвятити вербні галузки, відчути що наближається празник празників – Воскресіння. Так духовно підготовити себе до свята.  

Ми (щасливі, тому що ми) у Церкві, але сьогодні  більшість того вїждаючого Ісуса Христа вітають у своїх домах. Кожній дім, то святиня, кожна родина – то домашня Церква. У ній ми споглядаємо нині Ісуса Христа. Кожною нашою молитвою хочемо бути ближче Бога. Хочемо йти Божою дорогою, йти в ім`я Господнє. Хоч ми сьогодні далеко від себе, але через молитву надалі творимо спільноту. В тій нашій молитві пам`ятаємо за хворих, слабих, потребуючих. Пам`ятаємо за лікарів, мед-сестер, рятивніків медичних і про кожного хто приносить духовну послугу. Приходимо з нашими щирими, простими, щоденними молитвами. Кожний так як вміє та молимося і просимо Ісуса Христа, щоб дав силу перемогти слабість, гріх, зло. Бажаємо для себе, щоб в наших серцях було більше любови, миру. Хочемо не тільки той віртуальної спільноти, але живої спільноти, повної Церкви і віримо, що це незабаром станеться.

Своїм вїздом до Єрусалиму Ісус хоче сказати: „Духа не гасіть”, тому що Він є Господом життя а не смерті.

Дорогі у Христі!

Починаємо Страсний Тиждень. Витрваймо у цьому тижні на молитві в нашій домашній Церкві. Хай цей час буде часом реколекцій, яких у нас не було. Хай буде часом рефлексії і поставлення заитання: Як я можу краще любити Бога, як краще можу поміняти себе? Що вимагає відновлення, щоб не приносити другому ударів та прикростей.

Підповідь дає апостол Павло у нинішньому листі до Филипіян (4,8-9). Пише: „Усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота, чи щобуть похвальне – про те думайте! Чого ви навчилися, що прийняли,  що почули та бачили в мені – те чиніте, і Бог миру буде з вами”.

Бог дає нам особливий час, якого ніхто з нас не придумав би в такій спосіб. Завірмо, що Бог з того всього поганого завжди може випровадити нас на добро.

Амінь.

Молитва перед пасхальним сніданком

(Запалюємо свічку)

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. (3р.)

(Співаємо тропар Пасхи)

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в  гробах, життя дарував. (3р.)

Читання з Першого послання апостола Павла до Корінтян (15, 1-7)

«Пригадую вам, брати, Євангеліє, яке вам проповідував, яке ви і прийняли, в якім і стоїте.
 Ним ви також спасаєтеся, коли держите його таким, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо.  Я-бо вам передав найперше те, що й сам отримав: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;  що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;  що явився Кифі, потім дванадцятьом;  опісля ж явився  більш як п'ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.  Опісля явився Якову, згодом –  усім апостолам».

Глава сім’ї читає молитву:

Господи, Ісусе Христе, коли при Тиверіядському морі  Ти втретє явився учням після Твого воскресіння, то сказав до них «Ходіть снідати!». Тим ще раз виявив Ти, Чоловіколюбче, Лікарю душ і тіл, турботу про людину, пам’ятаючи про всі її потреби.  І нині, прийди невидими Твоїм пришестям до нас, щоб і ми, як учні при Тиверіядському морі, знали, що ти є Господь, Переможець гріха і смерті. Зішли Твоє благословення на всі страви : хліб, м’ясо, сир, масло і яйця,  приготовані зі щедрих Божих дарів, і, перебуваючи тут з нами невидимо, подай їх нам так, як роздав Ти хліб і рибу учням. Хай святкування всесвітлого, преславного і спасенного дня Пасхи наповнить нас небесним благословенням, віджене всякий біль і недугу, подаючи всім здоров’я. Бо Ти благий і Чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і  пресвятим, і благим, і животворящим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Амінь.

UWAGA!

Włącznie z 19 kwietnia w nabożeństwie może uczestniczyć maksymalnie 5 osób!

УВАГА!

Включно з неділею 19 квітня в Службі Божій може брати участь до 5 осіб!

о. Аркадій Трохановський

ЗВЕРНЕННЯ

ВЛАДИКИ ВРОЦЛАВСЬКО-ҐДАНСЬКОГО

В СПРАВІ ПРОВЕДЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗБІРКИ

НА ПОТРЕБИ СЛУЖБИ ЗДОРОВ’Я 

Дорогі у Христі Сестри і Брати!

В імені Вроцлавсько-Ґданської Єпархії та Єпархіальної КАРІТАС, звертаюсь з проханням та закликом, до всіх наших вірних та людей доброї волі, підтримати фінансово збірку на потреби Служби Зроров’я та всіх тих, які у Польщі ведуть боротьбу з  епідемічним загроженням.

В залежності від кількості зібраних коштів, за посередництвом нашої єпархіальної КАРІТАС, зібрані гроші призначимо на закуп респіратора для одної з лікарень (приблизний кошт: 50 – 70 тис. золотих), або, якщо не вистарчить коштів, на охоронний одяг для лікарів та медсестер вибраних лікарень та для працівників стацій медичного рятівництва.

Збірка буде проводитьсь за посередництвом нашої єпархіальної КАРІТАС.

Ваші пожертви можна влачувати на банковий рахунок:

Caritas Diecezji Wrocławsko-Gdańskiej

Kościoła Greckokatolickiego
Pl. Biskupa Nankiera 15a, 50-140 Wrocław
43 1020 5242 0000 2202 0117 7948

З дописом: Wdzięczni lekarzom

З вдячністю

+ Воломимир Ющак

Владика Вроцлавсько-Ґданський

о. Євген Сухий

Директор Єпархіальної Карітас

Вроцлавсько-Ґданської Єпархії

Неділя V – Великий Піст – 2020 р.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі у Христі!

У Великому Пості ми найчастіше говоримо про жертву, про аскезу, про покуту. Церква пояснює, що такі жести є нам потрібні, щоб ми покутували за наші гріхи, щоб ми в такій спосіб шукали також дороги до святости. Це все має нам допомогти станути ближче Бога. Великий Піст через умертвління з самого себе має навчити нас покори, терпеливості, любові до ближнього, щоб у другому ми побачили обличчя Ісуса Христа. Це все розуміє християнин, але сучасний світ цього не підтримує. Пропонує інші, легші форми дбалости за себе, які далекі від християнського розуміння. Зосереджуються на тілі а забувають про духа, про серце. Великий Піст вчить нас, щоб ми найперше відновили себе духовно, щоб ми були кращими. Не йдеться про те, щоб ми були ідеальними, бо це неможливо, але щоб ми були поєднані з Богом. А як будемо поєднані з Богом, то тоді самі по-іншому будемо розуміти наших ближніх.

У цьому році Великий Піст виглядає по-іншому, про що говорив я минулої неділі. Всі ми досвідчуємо обмеження про яке навіть ми і не думали. Слухаємо про людей, які служать як волонтери, які постійно готові служити другому наражуючи своє життя. Тиждень тому говорив я про священика з Італі, якій читав Святе Письмо тим всім, яких прощав в лікарні коли вони відходили до Господа. Сьогодні хотів би я згадати про 72-літнього священика з Бергамо. Цей священик лежав в лікарні в Бергамо, тому що був хворий. Записався тим, що віддав апаратуру, яка підтримує штучне оддихання, а яку куплену зі складок його парафіян. Віддав цю апаратуру другому, молодшому а сам помер. Можна назвати його мучеником милосердя. І таких як він сьогодні дуже багато. Своє життя пожертвували, щоб рятувати друге життя.

Це сумне, коли ми про це читаємо. Сьогодні маємо багато лікарів, медсестер, які стають в службі для ближнього. Жертвують себе. Наражають своє життя, тому що розуміють, що життя то найцінніша вартість.

Дорогі у Христі!

Сьогодні з євангелії від св. Марка почули ми такі слова: „Зволь нам..., щоб ми сідили один праворуч, другий ліворуч від Тебе у Твоїй славі”. Тими словами учні просили о найкращі місця в Царстві Небесному. Можна сказати перекладаючи на сучасну мову: певні учні то карєристи. Сподівалися, що будуть займати перші місця в Небесному Царстві. Відчували потребу влади та слави. Яке ж було їх розчарування коли виявилося, що їх Царство, то не земна установа, але справжнє Небесне Царство, духовна установа, в якому треба служити, а не вимагати для себе почестей. Апостоли навіть і сказали: „А ми сподівались, що це Він Той, хто має визволити Ізраїля”.

Їх людські мрії не здійснилися. Хотіли бути кращими за інших. Христос не прийшов на те, щоб віра в Бога чинила людину кращу за кожну  іншу. Учні не зрозуміли того, чого їх вчив Христос. Він прийшов, щоб служити. Сьогодні то слово починаємо по-новлму розуміти. Досвідчуючи трагедії, розуміємо, що воно означає. Це справжня послуга другому, безінтересовно, а з великим почуттям відповідальності за другого. З цією службою також поєднана терпеливість та виривалість.

Щоб створити щось доброго треба також мати бажання поділтится своїми талантами. Людина повинна себе пожертвувати. Так діється коли людина вповні віддає себе для другої особи, щоб спільно зносити терпіння та її болі. Саме в такій спосіб кожний може вислужити собі місце в Царстві Небесному. Як каже апостол Павло, різні є дари, різні таланти. Кожний покликаний, щоб відповідно до своїх можливостей послужити спільноті, починаючи від тої найменшої, від родини а звідси через такий широкій зв`язок з людьми.

Дорогі у Христі!

Ми увійшли вже в другу половину посту. Ми вже ближче свята Воскресіння Христового, хоч не знаємо як будемо цей світлий празник святкувати. Церква закликає нас не тільки до покути за гріхи але і до цього, щоб пам`ятити про діла милосердя. Це особливий прояв служби для ближнього.

В сучасному світі ніхто не хоче бути останнім. Не кожному підходить накуа Ісуса Христа, про милосердя, про службу для ближнього.  Папа Франциск закликає до одного: щоб була якась зміна, то треба повернути до Христа, в такій простій спосіб. А тоді може і нам вистачить більше витрвалості та терпеливості при добрих  ділах. Не будемо знеохочуватися а будемо витрвало діяти, помагаючи собі в цей непростий час, на різний спосіб: добрим словом, ділом, молитвою. Сьогодні ми запрошені, щоб піднести голови, щоб з надією підійти і зрозуміти, що у світі були різні трагедії і людство вміло це перемогти. Будьмо відповідальні, обережні, вміймо служити другому в міру своїх можливостей. Метою християнина повинно бути осягнення Царства Божого.  Одиноким способом є наслідування Ісуса Христа. Він є силою, яка дає нам віру, надію та любов. Вміймо витрвати в тій нашій молитві, чи то в Церкві,  чи вдома. Хай все нас надалі єднає. Готуючись до Світлого празника Воскресіння скористаймо з такого з`єднання з Господом Богом. Бог нас щодня запрошує до такої співпраці з Ним.

о. Аркадій Трохановський

Перемишль – Вроцлав, дня 1 квітня 2020 р.

Ч.п.: 203/04/2020

РОЗПОРЯДЖЕННЯ МИТРОПОЛИТА ПЕРЕМИСЬКО – ВАРШАВСЬКОГО

ТА ЄПИСКОПА ВРОЦЛАВСЬКО – ҐДАНСЬКОГО

ЩОДО СЛУЖІННЯ ЛІТУРГІЇ ВЕЛИКОГО ТИЖНЯ ТА СВЯТА ПАСХИ

У ЧАСІ СТАНУ ЕПІДЕМІЇ НА ТЕРИТОРІЇ ПОЛЬЩІ

У зв’язку з продовженням стану епідемії та загостренням вимог безпеки, проголошених урядом Польщі дня 31 березня 2020 року, подаємо до відома духовенству та вірним нашої Митрополії чергові інструкції щодо служіння Літургії Великого Тижня та свята Пасхи. В нашому розпорядженні беремо до уваги листи Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава  з дня 24 березня 2020 року  та кардинала Леонардо Сандрі, префекта  Конгрегації Східних Церков, з дня 25 березня 2020 року відносно служіння Літургії Великого Тижня та Пасхальних свят.

Надалі залишаються в силі всі наші попередні розпорядження, проголошені відповідно 12, 23 і 26 березня, та всі норми, видані та проголошені урядом Польщі.
З метою належного приготування вірних до Пасхальних свят просимо провести для своїх парафіян онлайн-реколекції. Проведення онлайн-реколекцій можна поєднати з літургійною молитвою (час, акафіст, хресна дорога). Бачимо, що, помимо великого доступу до різних великопосних богослужінь та реколекцій, які проводяться через мережу Інтернету, вірні найбільш охоче беруть участь в онлайн-літургіях та реколекціях, які транслюються з їхнього катедрального, чи парафіяльного храму. Це свідчить про прив’язання наших вірних до своєї Церкви та парафії, і це прив’язання слід підтримувати, особливо у так непростому часі. Якщо парох не в силі сам провести таких реколекцій, то прошу заохотити вірних своїх парафії до участі в реколекціях, які зараз проводяться в режимі онлайн в катедральних парафіях.
В понеділок, вівторок та середу Великого Тижня служимо в наших парафіях Літургії Передшеосвячених Дарів. У ці дні належить відвідати хворих та немічних, (якщо самі про це просять), зі Святими Тайнами. Відвідуючи доми хворих та старших парафіян, зберігаємо суворі вимоги санітарної безпеки (безпечна відстань, охоронні рукавиці та маски).
Великодня сповідь триває в нашій Церкві до празника віддання Зіслання Святого Духа, тому зараз просимо заохочувати вірних до духовного покаяння через акт досконалого жалю, який у такому часі, який маємо, дозволить вірним прийняти духовне Святе Причастя у Неділю Пасхи.
Якщо хтось з вірних наполегливо бажатиме індивідуальної сповіді, то просимо таку сповідь провести тільки у відповідному приміщенні, так, щоб зберегти інтегральність та непорушність святої Тайни Покаяння
і одночасно подбати про особисту безпеку (дивись Розпорядження з дня 23 березня 2020 року).
Це саме стосується Святого Причастя під час Літургії. Заохочуємо всіх наших вірних до духовного Святого Причастя, яке можемо приймати також беручи участь у Літургії, яка служиться онлайн. Якщо хтось з вірних, присутній на Літургії в храмі, наполегливо бажатиме прийняти фізично Святе Причастя, тоді слід дотримуватися всіх правил, про які йде мова
у розпорядженні з 23 березня 2020 року.
У Великий Четвер служимо Вечірню з Літургією святого Василія Великого та після обіду Утреню Страстей Христових. Якщо в даній парафії не можна відслужити Вечірні з Літургією Святого Василія Великого, то отець парох, чи адміністратор, може  відслужити тільки саму Літургію св. Василія Великого. Утреню Страстей Христових слід служити тільки в парафіяльному храмі. Якщо в даній парафії не буде кому послужити до співу Утрені, то отці повинні відслужити утреню приватно.
У Великий Четвер в наших катедральних храмах не проводимо обряду вмивання ніг, ані посвячення антимінсів.
Вечірню з Виставленням Плащаниці у Велику П’ятницю слід відслужити в ранніх годинах, так, щоб опісля храм був відкритий для індивідуальної молитви вірних парафії. 
Вечірню у Велику П’ятницю служимо без процесії та виходу назовні храму. Зразу на початку стихир на стиховні переносимо плащаницю зі святилища та ставимо на приготоване місце, яке в цьому році має бути дуже скромним та символічним.
Отці парохи є зобов’язані поставити перегородку, яка відділюватиме плащаницю від індивідуального контакту з вірними. При організації адорації святої плащаниці слід зберігати всі норми безпеки. Вірні, які бажатимуть особисто помолитись біля плащаниці, повинні  прийти до храму з охоронними масочками та рукавицями. Перебування у храмі на  адорації хай не буде задовгим, так, щоб усі вірні, які в цей день бажатимуть помолитись у церкві, мали таку можливість. Належить дотримуватись урядового розпорядження, згідно з яким у церкві може перебувати не більше п’яти вірних одночасно.
На завершення цілоденної адорації у Велику П’ятницю - якщо буде така можливість в даній парафії - слід відслужити Єрусалимську Утреню. Якщо не буде кому послужити до утрені, отці повинні приватно відслужити Єрусалимську Утреню.
Літургію Великої Суботи також служимо ранком, за такими самими принципами, як Літургію Великого Четверга. Тобто, якщо не буде можливості в даній парафії відслужити Вечірні з Літургією Святого Василія Великого, то оці можуть відслужити тільки саму Літургію.
 У Велику Суботу нехай наші храми залишаться відкритими для вірних, щоб дати їм можливість особистої молитви біля плащаниці. Молитовне чування біля плащаниці слід проводити в такий самий спосіб, як у Велику П’ятницю.
Просимо отців душпастирів про належне приготування та проведення посвячення пасок вірним у своїх парафіях. Оскільки на даний час маємо багато обмежень щодо числа присутності вірних в церкві, то просимо, щоб кожний парох, індивідуально, склав графік посвячення пасок у своїй парафії: чи це біля храму, чи біля капличок, чи біля придорожніх хрестів в окремих місцевостях, де живуть наші вірні.
Якщо це виявиться неможливим, тоді слід попросити вірних, щоб взяли участь у онлайн - посвяченні пасок, яке матиме місце після великодньої служби в Неділю Пасхи в наших катедральних храмах. Після Літургії буде прочитана молитва на освячення пасок, а вірні, у своїх домах, тільки покроплять заздалегідь приготовані паски свяченою водою.
Є також можливим, щоб голова родини, перед святочним пасхальним сніданком, прочитав молитву з проханням про Боже благословення для приготовлених великодніх страв та для учасників святочної зустрічі. Тоді однак не окроплюється страв свяченою водою. Текст молитви на початок пасхального сніданку буде доступний на єпархіальних сайтах.
В Неділю Пасхи ціла служба проводиться в храмі, не робимо пасхальної процесії. Зразу після Надгробного ставимо плащаницю на престіл і служимо Пасхальну Утреню та Божественну Пасхальну Літургію. Якщо виявиться, що в даній парафії не буде кому відспівати Пасхальної Утрені, то після Надгробного священик відспіває біля престолу стихири Пасхи, (які звичайно співаємо перед дверима закритого храму), та зразу служитиме Пасхальну Літургію. Після Літургії святимо пасхальний артос та паски вірним, присутнім на Літургії.
 У Світлому тижні, та до часу, коли триватиме заборона присутності більшого числа вірних в одному місці - не проводимо процесій, ані спільних поминальних служб за померлих на цвинтарях.
Якщо в міжчасі появляться нові розпорядження найвищої церковної та державної влади, у зв’язку з епідемією коронавірусу, тоді негайно повідомимо про це наших душпастирів та вірних обох наших єпархії у Польщі.
З молитвою та архієрейським благословенням на час епідемічного загроження, та на час святкування Страсного Тижня і Господньої Пасхи, доручаючи всіх опіці Пресвятої Богородиці,

Благословення Господнє на Вас +

+ Архиєпископ Євген Попович

Митрополит Перемисько – Варшавський

+ Єпископ Володимир Р. Ющак

Владика Вроцлавсько - Ґданський